Показати меню

Лілі Якоб із Закарпаття 35 років зберігала єдине фотосвідчення про жертв Аушвіца (ФОТО)

аушв427 січня, у день визволення бранців найбільшого нацистського концтабору Аушвіц-Біркенау, світ вшановує пам’ять жертв Голокосту. Цього року, у 70-ту річницю цієї події на території концтабору проходять урочисті заходи, на які запрошені представники 42 країн, у тому числі й України.

Адже, як відомо, табір звільнили бійці 1-го Українського фронту за підтримки 4-го Українського фронту. Першими браму головного табору відкрили солдати 100-ї Львівської дивізії з батальйону полтавчанина єврейського походження Анатолія Шапіро.

Але  далеко не всім відомо, що так званий «Альбом Аушвіц» – унікальний документ, єдине збережене фотосвідчення масового вбивства євреїв у концтаборі 35 років зберігала, а потім передала в дар меморіалу «Яд Вашем» Лілі Якоб-Зельманович Мейер. Сама родом із Закарпаття, з села Білки, що на Іршавщині.

Ці відомі нині всім фотографії показують прибуття євреїв, які були депортовані із Закарпаття. Більшість з них були доставлені з гетто міста Берегово, яке в свою чергу було збірним пунктом для євреїв з інших населених пунктів області.

Вважається, що фотографії були зроблені в кінці травня – на початку червня 1944 року Ернстом Хофманом або Бернгардом Вальтером, есесівцями, в обов’язки яких входило фотографувати в’язнів на паспорти і брати відбитки пальців.

122857ываываываываывяцу6_originalПочаток літа 1944-го стало часом найактивніших депортацій євреїв Угорщини. З цією метою від станції, що знаходилася поза табору, до платформи всередині Аушвіца була побудована додаткова залізнична лінія. Багато з фотографій альбому зроблені на цій платформі. Після прибуття транспорту в табір доктора СС і наглядачі проводили селекцію євреїв. Визнаних придатними для роботи реєстрували, дезінфікували і розподіляли по бараках.

Решту відправляли в газові камери, що мали вигляд звичайних душових. Попіл з крематорію звозили до найближчого болота. Нацисти безжально експлуатували працю тих, хто не був убитий відразу, і грабували привезене євреями майно. Спеціальна команда навіть витягала з ротів убитих золоті коронки. Особисті речі в’язнів також сортувалися ув’язненими і відправлялися на зберігання в зону, яку в’язні називали між собою «Канада» – країна достатку.

Фотографії в альбомі ілюструють все, що відбувалося з євреями з моменту прибуття транспорту в табір. Не зафіксовано хіба тільки сам процес знищення.

Не ясна мета створення альбому. Він явно не призначений ні для пропаганди, ні для особистого використання. Є припущення, що як і інші фотоальбоми з інших концтаборів, він був приготований в якості офіційного посібника для вищого начальства.

А після війни він став документальним підтвердженням звірств нацистів проти мирного населення.

1228954_originalЗавдяки Лілі Якоб із Закарпаття.

Історію її життя дослідила письменниця Сабіна Вірон. Ось що вона розповідає.

Лілі народилася у селі Білки на Іршавщині 16 січня 1926 року у єврейській сім’ї Якоб (Jacob). Окрім неї у родині було ще п’ятеро дітей.

Закарпаття тоді мало назву Підкарпатська Русь і належало до Чехословаччини. У Білках тоді  проживало 6393 людини, в т.ч. 4421 українця, решта – євреї, угорці, чехи. Єврейська громада у цьому великому селі Білках, як всяка гідна єврейська громада, мала синагогу, школу, мікву (ритуальну баню), кладовище, похоронне братство і оберраввіна – Нафталі Цві Вайсса (Naftali Zvi Weiss).

16-17 березня 1939 року в Білки вступила з боями угорська окупаційна армія. Це була кривава історія, яка принесла багато жертв.
У березні 1944 року наступила німецька окупація, за час якої в концтаборах загинули 1720 мирних жителів Білок. Більше тисячі загиблих під час Голокосту євреїв з цього містечка числяться в базі даних музею «Яд Вашем».

Всі євреї з Білок були у квітні переселені в гетто в Берегово, а потім у травні депортовані в KZ Auschwitz – Birkenau. Майже всі загинули. Лілі з родиною прибула в табір 26 травня. З усієї великої родини Якоб залишилася в живих тільки Лілі.

Через п’ять місяців, 24 жовтня 1944, Червона Армія звільнила Білки. Але Лілі в цей час проходила кола пекла: Auschwitz-Birkenau, Morchenstern, Groß-Rosen. Останній табір був Mittelbau Dora в Тюрінгії поблизу Бухенвальда. У цьому таборі створювала ракетну зброю група Вернера фон Брауна. Тут сконцентрували десятки тисяч ув’язнених. Ослаблених фізично людей вражали епідемії. 15 березня 1945 сюди привезли Лілі з групою угорських євреїв, вона захворіла на тиф, але вижила завдяки допомозі двох чеських лікарів.

11 квітня 1945 табір звільнила американська армія. Хтось переніс невагому Лілі з лікарняного барака в спорожнілу есесівську казарму. Прокинувшись від холоду, вона почала шукати якийсь одяг, а знайшла фотоальбом. Яке ж було її здивування, коли вона побачила в альбомі фотографії своїх молодших братів, бабусю, дідуся, тітку, інших родичів та односельчан. І навіть саму себе. Тоді й зрозуміла, що цей альбом потрібно зберегти за будь що.

Після лікування Лілі повернулася у  рідне містечко. Якось вона зустріла свого знайомого Макса Цельмановіча, і вони вирішили разом переїхати до Праги. У 1946 році в Празі функціонував Єврейський музей. Лілі показала в музеї свій альбом. Там відразу зрозуміли цінність цих фотографій і запропонували зробити з них копії на скляних фотопластинах – всього 203 фотографії. На отримані гроші родина, – до того часу у Лілі була вже дочка Естер, – змогла виїхати в Америку.

Частину фотографій вперше показали у Празі у 1949 році. Це зробив історик Еріх Кулка – автор книги «Фабрика смерті Аушвіц». Частина фотографій була переправлена в Будапешт в Єврейський музей, і там теж вийшла ця книжка угорською мовою в співавторстві з Ота Краусом.

У 1963 році в Німеччині у Франкфурті почався процес проти есесівців, які вчиняли злочини в  концтаборі «Аушвіц». Судова колегія попросила у Лілі показати альбом як речовий доказ, а потім 3-го грудня 1964 і її саму запросили як свідка – як колишню ув’язнену № 10862.

Чоловік Лілі – Цельмановіч – помер в 1977 році. Згодом вона вийшла заміж за Майера.

26 серпня 1980 Лілі Яакоб-Цельмановіч-Майер подарувала свій альбом в Єрусалимі музею «Яд Вашем» (на фото). Переконав її у цьому відомий мисливець за нацистами Серж Кларсфельд.

У 1981 році альбом був виставлений в Нью-Йорку. У 1994 році був реставрований, а працівники архіву змогли визначити, де були зроблені знімки, користуючись фотографіями американських ВПС від 1944 – 1945 років. У 1995 році був представлений вперше в Німеччині. Після цього перевидавався неодноразово.

Лілі Цельмановіч-Майер померла в США (Майамі, Флорида) 17 грудня 1999 на 73-му році життя.

«На батьківщині її забули, тому вона увійшла в історію як угорська єврейка. Майже всі міста, з яких проходила масова депортація євреїв Підкарпатської Русі, тобто закарпатських євреїв у квітні-червні 1944 року, через помилку вважають угорськими, хоча для цього немає жодних підстав. Альбом сьогодні називають: «Die Geschichte eines Transports». «Ein Transport» він був для тих, хто складав ці транспорти і відправляв їх.  А для нас – це імена і долі, пам’ять про яких ми повинні зберігати», – зазначає Сабіна Вірон.

В альбомі 56 сторінок і 193 фотографії. Частина фотографій відсутня. Мабуть, Лілі свого часу віддала їх людям, які впізнали на знімках своїх рідних. Одна з таких фотографій нещодавно була передана в «Яд Вашем» і повернулася до альбому…

До цифри в 110 тисяч в’язнів концтабору «Аушвіц» з України, згідно з даними Інституту національної пам’яті, зараховують 95 тисяч євреїв Закарпаття, які потрапили туди під час масової депортації у 1944 році.

Гетто для них було організовано у 9 населених пунктах Закарпаття – Ужгород, Мукачево, Хуст, Берегово, Севлюш, Тячів, Солотвино, Іза, Сокирниця. 17–31 травня 1944 року близько 20 тисяч євреїв депортували з Ужгорода, із гетто в Берегові – 10 тисяч, із двох гетто Мукачева – 17 тисяч осіб. Із 8,2 тисячі мукачівських євреїв знову побачили рідне місто тільки 150 осіб. З Хустщини нацисти вивезли 14 тисяч євреїв, з них повернулося додому 80 осіб. Більше 13 тисяч депортували з Виноградова. Додому прийшло близько 60 осіб.
Вважається, що пережило Голокост менше 20% закарпатських євреїв.

Підготував Іван Романчук, Мукачево.net
На фото: фотосвідчення з «Альбому Аушвіц»; Лілі Якоб передає альбом директору меморіалу «Яд Вашем»; Лілі разом з донькою Естер.

Loading...
Loading...
09:53Переглядів: 1541 | Коментарів: 1

Одна відповідь до запису "“Лілі Якоб із Закарпаття 35 років зберігала єдине фотосвідчення про жертв Аушвіца (ФОТО)”"

  1. Сабiна ВIрон коментує:

    Спасибо за публикацию.Вижу, что альбом Лили у Вас имеется. Я всё думала,как Вам подарить, но прекрасно, что Вы имеете.Я сейчас пишу этот рассказ на немецком, несколько расширенный.Если смогу опубликовать,пришлю. Имеет место тенденция освещать всё это поверхностно, от поверностного знания истории, а уж историей края вообще мало интересуются,что только не пишут, и история людей почти никому не нужна. Без конца “Аушвиц-Transport”…Разве речь о “Transporte”? Ведь потомки живы, и общины некоторые уцелели.Почему “Transport”/?! Нацистский завуалированный лексикон, который бездумные пишущие усвоили. Лили, вечная ей память, просто героиня своего народа.Спасала эту память о людях,дарила им фотографии,ни на что не соблазнилась.Она продала Пражскому музею всего 6 фото,чтобы выехать в Америку.А все фото из музея попали в руки шустрых “историков”,не понятно как.На этом альбоме себе карьеру сделали некоторые,сознательно игнорируя Лили,а она была скромна и благородна, 20 лет в небытие. Но они так и не удосужились исследовать, кто были эти люди на фото.Время было упущено и идентификация почти что не проведена. Этих “историков” уже нет, поэтому не напишешь об этом.
    Прочитала интервью с Дюлой Рихтером- замечательно!Я у него тоже когда-то брала интервью и у председателя береговской общины, кажется в 2000 году.Вообще – Берегово -необычный город, у меня там родственники жили и похоронены, моя подруга родом оттуда,ныне – в Америке, были друзья…Но конечно приукрашивать ничего не стоит. История любит правду.Что сотворили, практически за месяц вкупе…Вы только себе представьте!Это можно было избежать, если бы не подлость и не глупость человеческая. Нет,те,что убивали и соучаствовали-не человеки.
    Интересно, Венгрия выплачивает пережившим жертвам?
    Привет Мише Галину и всем, кто меня помнит.
    Сабина Вирон
    УВас тоже это фото снизу слева перед “НапишIть вiдгук”?

Напишіть відгук

Найсвіжіші новини зібрані на сайті www.ukr.net.
KINOafisha.ua - всі фільми в кінотеатрах України.
Секрети імен та їх значення на imena.orakul.ua.
Продаж автомобілів , автобазар онлайн на avtosale.ua.

Найважливіше